МЕРСЕДЕС
(MERCEDES) Каннштат, Німеччина, 1901-1926

З 1901 року ім'я "Мерседес" стало торговою маркою автомобілів, що випускалися німецькою компанією "Даймлер-моторен-гезелльшафт" (Daimler-motoren-gesellschaft). Її заснував Готліб Даймлер (Gottlieb Daimler) в 1890 році в Бад Каннштате, поблизу Штутгарту, на базі своєї майстерні, де в 1885-1886 роках він побудував, першим, що вважається, в світі, 4-колісний автомобіль з бензиновим мотором. У 1899 році Вільгельм Майбах (Wilhelm Maybach), що брав активну участь в створенні перших машин Даймлера, побудував автомобіль "Феникс-даймлер" (Phoenix-daimler) з 4-циліндровим двигуном потужністю 24 л.с., рядом серйозних технічних недоліків, що володів. В той момент помітний вплив зробив Еміль Еллі-нек (Emile Jellinek), глава представництва "Даймлер" у Франції і консул Австро-угорської імперії в Ніцці. Йому вдалося переконати Майбаха створити нову машину, яка була готова в 1901 році. За пропозицією Еллінека автомобіль назвали ім'ям його дочки Мерседес.

Перший "Мерседес-35Р5" з 4-циліндровим мотором робочим об'ємом 5913 см3 мав класичне розташування агрегатів (спереду двигун, задні провідні колеса) і володів зовнішністю, яку також почали називати класичною. Він став основою для розробки всіх подальших моделей, що випускалися з 1902 року під маркою "Мерседес-Симплекс" (Simplex). До найбільш відомих представників цієї серії відносяться моделі "40/45ps" і "60ps" з двигунами в 6785 і 9235 см3, причому остання з них розвивала швидкість до 90 км/ч.

МЕГА-СЕРІЯ
(MEGA) Ексле-бен, Франція, 1992-

"Мега-серія" є торговою маркою автомобільної групи "Эксам-мега" (Aixam-mega), що з'явилася в 1992 році на базі невеликої фірми "Ексам", заснованої ще в 1975 році. Багато років "Ексам" займає лідируюче положення у Франції по виробництву мікроавтомобілів. Для управління ними не потрібні водійські "права". Поступово фірма вийшла на третє місце у Франції по випуску легкових автомобілів. Попереду опинилися такі колоси, як "Рено" (Renault) і "Пежо-ситроєн" (PSA), хоча обсяги виробництва абсолютно несопоставіми один з одним. У програму "Ексам" входить декілька двомісних легкових і вантажопасажирських машин з одно- або 2-циліндровими дизельними моторами об'ємом від 276 до 470 см3 потужністю 5,4-13 л.с.

MATPA
(MATRA) Роморантен, Франція, 1965-1984

Відома марка "Матра" є абревіатурою від повного найменування авіаційно-машинобудівної компанії "Mechanique-aviation-traction", що була членом консорціуму CAPRA, організованого перед війною для активізації робіт в області авіаційної промисловості. У 1942 році консорціум отримав назву "Матра". Після війни він став провідним виготівником керованих ракет, і мав в своєму розпорядженні одне з найбільших у Франції космічним дослідницьким центром. У 1965 році компанія "Матра" почала брати участь в розробці спортивних автомобілів "Рене Бонне" (Rene Bonnet) з двигунами "Рено" (Renault).

Першою моделлю цієї фірми стала спортивна "Матра-530" з досить слабосильним двигуном "Форд" V4 і незвичною для свого часу формою кузова. Попиту вона майже не мала, зате сьогодні є бажаною покупкою для багатьох любителів автомобілів-раритетів. В результаті підписання на початку 70-х років угоди про співпрацю з концерном "Крайслер" (Chrysler) і фірмою СИМКА (SIMCA) випустили спортивні "Багиру" (Bagheera) з пластмасовим 3-місцевим кузовом купе, що здобула погану славу із-за частих поломок.

МАТІС
(MATHIS) Страсбург, Німеччина/Франція, 1905-1950

На початку сторіччя Еміль Матіс (Emile Mathis) із Страсбурга, в Ельзасе, на території Німеччини, займався продажем автомобілів ФІАТ (FIAT), "Де Дітріх" (De Dietrich) і "Панар-льовассор" (Panhard-levassor). До виготовлення автомобілів він залучився, замовивши молодому Етторе Бугатті (Ettore Bugatti) гоночний 90-сильний "Гермес", відомий також як "Гермес-Симплекс" (Hermes-simplex). Незабаром після цього Матіс узявся за збірку автомобілів за ліцензією німецького "Штевера" (Stoewer) з моторами робочим об'ємом 2,0 і 2,2 л.

Перша власна проста мікролітражка "Бабі-летт" (Babylette) з двигуном робочим об'ємом 951 см3 з'явилася в 1913 році і була витримана в стилі відомого "Бугатті-13". У 1914 році "Матіс" вьтус-кала вже декілька моделей, зокрема "Бебі" (Baby) з двигуном в 1327 і 1406 см3 в блоці з коробкою передач, дві машини з моторами в 1850 і 3453 см3, а також солідний "Матіс-найт" (Knight) з безклапанним 4,4-літровим мотором і золотниковим газорозподілом.

МАРУТІ
(MARUTI) Нью Поділи, Індія, 1983-

У 80-і роки Індія вступила з вельми відсталою автомобільною промисловістю, що випускала застарілі машини по ліцензіях зарубіжних фірм. У жовтні 1982 року уряд країни підписала угода з японською автомобільною фірмою "Сузуки" (Suzuki), і в кінці наступного року з воріт спільного підприємства "Маруті Удійог" (Maruti Udyog) вийшли перші легкові машини "Маруті-800", аналогічні японським "Альто" (Alto). Спочатку індійському уряду належало 60% акцій нової фірми. Вже на початку 90-х років "Маруті" почала випускати що майже всі комплектують самостійно.

До теперішнього часу "Маруті" залишається наймогутнішою в Індії фірмою, що проводить легкові машини, оснащеною достатньо сучасним технологічним устаткуванням. У 1990 році вона випустила 122 тисячі штук автомобілів, в 1996-му ця цифра перевищила 250 тисяч, хоча для Індії це не так вже багато. У перспективі - вводить до ладу другого заводу. Тоді річний випуск обох підприємств досягне 500 тисяч машин.

МАРМОН
(MARMON) Індіанаполіс, США, 1902-1933

Фірма "Нордайк енд Мар-мон" (Nordyke & Marmon Co.) була заснована в 1851 році. Проте її дебют відбувся тільки в 1902 році, коли Говард Мармон (Howard Marmon) побудував перший автомобіль на великих колесах з двигуном V4 повітряного охолоджування, що мав примусове мастило. У 1908 році з'явилася досвідчена модель з двигуном V8 потужністю 60 л.с. Наступного року "Мармон" випустила дві досить могутні машини "40/45нр" і "50/60нр". Проте до 1911 року в продаж поступав лише один "Мармон-32" з 5,2-літровим 4-циліндровим мотором і коробкою передач в блоці із задньою віссю.

"Мармон Уосп" (Wasp) був створений спеціально для гонок і оснащувався могутнім 6-циліндровим двигуном. У 1911 році він виграв першу 500-мильну гонку в Індіанаполісе. У 1914 році до "Мармону-32" додалася могутніша модель "48" з 6-циліндровим мотором в 9383 см3. Через два роки з'явився "Мармон-34" з 6-циліндровим верхнеклапанним двигуном з алюмінієвим блоком робочим об'ємом 5565 см3. Постійно модернізуючись він випускався 11 років паралельно з моделлю "Літтл Мармон" (Little Marmon), оснащеною рядним 8-циліндровим двигуном в 3115 см3.

МАРКОС
(MARCOS) Лутон/бредфордон - Ейвон/уестбері, Великобританія, 1958-1971,1981-

Назва фірми складена з початкових букв імен її засновників - Джема Марша (Jem Marsh) і Френка Костіна (Frank Costin). Вони ж були і творцями своїх перших автомобільних конструкцій, використовуючи методи і практику конструювання, характерніші для легкої авіації. Наприклад, рама і каркас кузова першої моделі "Мазке" були зроблені з... звичайної фанери. На каркас навішувалися пластмасові панелі.

Офіційно діяльність фірми почалася в 1958 році в Лутоне. Через рік Марш і Костін перебралися в Бред-форд, в графстві Уайтшир. Там вони випустили відомий "Маркос-1600", оснащений 4-циліндровим 1,6-літровим двигуном "Форд". Могутніші варіанти обладналися теж моторами "Форд" - дволітровим V4 і трилітровим V6. На "Маркосе-1800" встановили 4-циліндровий мотор "Вольво" (Volvo) робочим об'ємом 1,8 л. З використанням 3-літрового двигуна "Вольво" структура, що несе, з дерева була замінена міцною рамою із сталевих труб. У 1965 році фірма представила купе "Міні-маркос" (Mini-marcos) з досить агресивною зовнішністю, виконане на базі відомого "Міні" (Mini). У 1970 році "Мазке" переїхала в просторіше приміщення в Уестбері, де почалося виробництво моделі "Мантіс" (Mantis). З нею зв'язувалися певні надії. "Мантіс" навіть пропонувалася на американському ринку. Проте введення в США строгіших норм на токсичність відпрацьованих газів, високі вимоги до пасивної безпеки автомобілів перекреслили всі плани, що врешті-решт привело до закриття фірми.

МАКФАРЛАН
(MCFARLAN) Коннерсвілл, США, 1910-1928

У 1856 році Джон Макфарлан (John Mcfarlan) заснував фабрику по виробництву кінних возів. За пропозицією його внука, Гарі, в 1909 році в програму включили автомобілі. Всі машини цієї марки були досить дорогими і елегантними. При розробці перших моделей фірма експериментувала з двигунами різних марок, вибравши з них 6-циліндровий "Браунелл" (Brownell) робочим об'ємом 4058 см3. Обладнаний ним автомобіль називався "Літтл Сикс" (Little Six). У 1911 році до нього додався "Біг Сикс" (Big Six) з верхнеклапанним мотором робочим об'ємом 6177 см3.

У 1912 році на ринку з'явилися дві нові моделі "40/50нр" і "55/65нр", остання оснащувалася пневматичним стартером. Через рік фірма оголосила, що не має намір випускати щороку нові моделі, а займатиметься збіркою тільки трьох серіїв: "S", "Т" і "М" з двигунами в 6,2; 7,4 і 7,8 л відповідно. Всі автомобілі цих серіїв мали лівобічне рульове управління. Через 2 роки моделі "S" і "М" зняли з виробництва, а нова серія "X", яка була аналогічна моделям "Т", отримала ще могутніший мотор в 9,4 л з електричним стартером.

МАКЛАРЕН
(MCLAREN) Уокинг, Великобританія, 1989-

Британська фірма, що носить ім'я відомого новозеландського автогонщика Брюса Макларена (Bruce Mclaren), була утворена в 1989 році. Її очолили Рон Денніс (Ron Dennis), Гордон Маррі (Gordon Murrey) і Крейг Браун (Craig Brown). Двоє перших яскраво проявили свої здібності в автоспорті, зокрема у формулі 1. При створенні дорожніх автомобілів планувалося використовувати багатий досвід фахівців гоночної команди "Макларен", керівником якої до теперішнього часу є Денніс.

Первісток компанії "Мак-ларен Карз" (Mclaren Cars) - спортивний "F1" викликав великий інтерес, насамперед, завдяки незвичайній конструкції. Він багато в чому виявився революційним. Вперше на серійній легковій машині були застосовані кузов і шасі з склопластика, вентилятор, що створює додаткову притискну силу між днищем кузова і поверхнею дорогі, центр управління електронними аеродинамічними і допоміжними пристроями, мікропроцесор, регулюючий охолоджування дискових гальм.

МАЗЕРАТІ
(MASERATI) Болонья/модема, Італія, 1926-

У сім'ї Мазераті було шестеро братів: Альфієрі, Біндо, Карло, Етторе, Ернесто і Мазко (Alfieri, Bindo, Carlo, Ettore, Ernesto, Marco). Останній присвятив себе мистецтву. Карло почав вдалу кар'єру авто- і мотогонщика, але помер в 1910 році. Альфієрі і Біндо працювали на автомобільній фірмі "Ізотта-фраськині" (Isotta-fraschini). У 1914 році Альфієрі вирішив відкрити власну майстерню в околицях Болоньі. Незабаром до нього приєдналися троє молодших братів.

Під час першої світової війни четверо братів організували фірму по випуску свічок запалення. На початку 20-х років Ернесто брав участь в гонках на автомобілі власної споруди, 4-циліндровий мотор якого вони зробили з половинки авіаційного двигуна "Ізотта-фраськині". Потім Мазераті продовжували його вдосконалення і брали участь в гонках при фінансовій підтримці фірми "Діат-то" (Diatto). У 1925 році брати побудували ще дві машини для гонок на Великий приз. Не добившись особливих успіхів, вони розчарували керівництво "Діатто", яке вирішило припинити фінансування їх робіт. Брати викупили свої машини і, зменшивши робочий об'єм двигунів до 1,5л, об'евілі про створення своїх гоночних автомобілів, названих ними "Мазераті-26". Як емблему вони вибрали герб Болоньі - тризубець. Перший успіх прийшов вже в 1926 році, коли Альфієрі Мазераті виграв Кубок Флоріо.