МАРКОС
(MARCOS) Лутон/бредфордон - Ейвон/уестбері, Великобританія, 1958-1971,1981-

Назва фірми складена з початкових букв імен її засновників - Джема Марша (Jem Marsh) і Френка Костіна (Frank Costin). Вони ж були і творцями своїх перших автомобільних конструкцій, використовуючи методи і практику конструювання, характерніші для легкої авіації. Наприклад, рама і каркас кузова першої моделі "Мазке" були зроблені з... звичайної фанери. На каркас навішувалися пластмасові панелі.

Офіційно діяльність фірми почалася в 1958 році в Лутоне. Через рік Марш і Костін перебралися в Бред-форд, в графстві Уайтшир. Там вони випустили відомий "Маркос-1600", оснащений 4-циліндровим 1,6-літровим двигуном "Форд". Могутніші варіанти обладналися теж моторами "Форд" - дволітровим V4 і трилітровим V6. На "Маркосе-1800" встановили 4-циліндровий мотор "Вольво" (Volvo) робочим об'ємом 1,8 л. З використанням 3-літрового двигуна "Вольво" структура, що несе, з дерева була замінена міцною рамою із сталевих труб. У 1965 році фірма представила купе "Міні-маркос" (Mini-marcos) з досить агресивною зовнішністю, виконане на базі відомого "Міні" (Mini). У 1970 році "Мазке" переїхала в просторіше приміщення в Уестбері, де почалося виробництво моделі "Мантіс" (Mantis). З нею зв'язувалися певні надії. "Мантіс" навіть пропонувалася на американському ринку. Проте введення в США строгіших норм на токсичність відпрацьованих газів, високі вимоги до пасивної безпеки автомобілів перекреслили всі плани, що врешті-решт привело до закриття фірми.

МАКФАРЛАН
(MCFARLAN) Коннерсвілл, США, 1910-1928

У 1856 році Джон Макфарлан (John Mcfarlan) заснував фабрику по виробництву кінних возів. За пропозицією його внука, Гарі, в 1909 році в програму включили автомобілі. Всі машини цієї марки були досить дорогими і елегантними. При розробці перших моделей фірма експериментувала з двигунами різних марок, вибравши з них 6-циліндровий "Браунелл" (Brownell) робочим об'ємом 4058 см3. Обладнаний ним автомобіль називався "Літтл Сикс" (Little Six). У 1911 році до нього додався "Біг Сикс" (Big Six) з верхнеклапанним мотором робочим об'ємом 6177 см3.

У 1912 році на ринку з'явилися дві нові моделі "40/50нр" і "55/65нр", остання оснащувалася пневматичним стартером. Через рік фірма оголосила, що не має намір випускати щороку нові моделі, а займатиметься збіркою тільки трьох серіїв: "S", "Т" і "М" з двигунами в 6,2; 7,4 і 7,8 л відповідно. Всі автомобілі цих серіїв мали лівобічне рульове управління. Через 2 роки моделі "S" і "М" зняли з виробництва, а нова серія "X", яка була аналогічна моделям "Т", отримала ще могутніший мотор в 9,4 л з електричним стартером.

МАКЛАРЕН
(MCLAREN) Уокинг, Великобританія, 1989-

Британська фірма, що носить ім'я відомого новозеландського автогонщика Брюса Макларена (Bruce Mclaren), була утворена в 1989 році. Її очолили Рон Денніс (Ron Dennis), Гордон Маррі (Gordon Murrey) і Крейг Браун (Craig Brown). Двоє перших яскраво проявили свої здібності в автоспорті, зокрема у формулі 1. При створенні дорожніх автомобілів планувалося використовувати багатий досвід фахівців гоночної команди "Макларен", керівником якої до теперішнього часу є Денніс.

Первісток компанії "Мак-ларен Карз" (Mclaren Cars) - спортивний "F1" викликав великий інтерес, насамперед, завдяки незвичайній конструкції. Він багато в чому виявився революційним. Вперше на серійній легковій машині були застосовані кузов і шасі з склопластика, вентилятор, що створює додаткову притискну силу між днищем кузова і поверхнею дорогі, центр управління електронними аеродинамічними і допоміжними пристроями, мікропроцесор, регулюючий охолоджування дискових гальм.

МАЗЕРАТІ
(MASERATI) Болонья/модема, Італія, 1926-

У сім'ї Мазераті було шестеро братів: Альфієрі, Біндо, Карло, Етторе, Ернесто і Мазко (Alfieri, Bindo, Carlo, Ettore, Ernesto, Marco). Останній присвятив себе мистецтву. Карло почав вдалу кар'єру авто- і мотогонщика, але помер в 1910 році. Альфієрі і Біндо працювали на автомобільній фірмі "Ізотта-фраськині" (Isotta-fraschini). У 1914 році Альфієрі вирішив відкрити власну майстерню в околицях Болоньі. Незабаром до нього приєдналися троє молодших братів.

Під час першої світової війни четверо братів організували фірму по випуску свічок запалення. На початку 20-х років Ернесто брав участь в гонках на автомобілі власної споруди, 4-циліндровий мотор якого вони зробили з половинки авіаційного двигуна "Ізотта-фраськині". Потім Мазераті продовжували його вдосконалення і брали участь в гонках при фінансовій підтримці фірми "Діат-то" (Diatto). У 1925 році брати побудували ще дві машини для гонок на Великий приз. Не добившись особливих успіхів, вони розчарували керівництво "Діатто", яке вирішило припинити фінансування їх робіт. Брати викупили свої машини і, зменшивши робочий об'єм двигунів до 1,5л, об'евілі про створення своїх гоночних автомобілів, названих ними "Мазераті-26". Як емблему вони вибрали герб Болоньі - тризубець. Перший успіх прийшов вже в 1926 році, коли Альфієрі Мазераті виграв Кубок Флоріо.